Відбудова України: як нові стандарти захистять майбутнє українських міст
Костржевський Денис, Голова Ради директорів Міжнародного Аеропорту “Київ”
Україна вже побачила всі страхіття війни — ракетні удари по критичній інфраструктурі, мільйонні міста, що залишалися без електрики та опалення, і тисячі людей, які змушені були покинути свої домівки. Війна показала, наскільки вразливою може бути життєво важлива інфраструктура і як швидко міста можуть замерзати та занепадати без енергетичної підтримки.
Сьогодні нова концепція відбудови України не може обмежуватися лише відновленням зруйнованих будівель. Вона повинна враховувати всі виклики, які поставила перед нами війна: потребу в автономності житлових комплексів, посилений захист критичних об’єктів, інтеграцію бомбосховищ в усі без виключення новобудови, особливо у школи, дитячі садочки, лікарні та житлові будинки. Це нова епоха в українському будівництві, де безпека та стійкість стають головними пріоритетами.
Давайте розглянемо, як саме нові стандарти будівництва допоможуть нам побудувати безпечніші, автономніші і стійкіші до зовнішніх загроз міста.
Прозорість та реформування в будівельній галузі
Одним із найважливіших викликів післявоєнної відбудови України стане подолання корупційних схем, які роками панували в будівельній галузі. Щоб забезпечити ефективне відновлення країни, уряд здійснив низку реформ, серед яких ключовим елементом стала ліквідація Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) та створення нової структури — Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ).
Метою цих змін є підвищення прозорості, мінімізація бюрократичних зволікань та впровадження нових стандартів будівництва. Зокрема, було впроваджено Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ), яка дозволяє автоматизувати більшість процесів — від подачі заявок до видачі дозволів на будівництво. Це зменшує ризики корупції, оскільки виключає вплив людського фактора на ухвалення ключових рішень.
Окремо варто відзначити впровадження принципу “мовчазної згоди”. У період воєнного стану цей механізм дозволяє пришвидшити процес отримання дозвільних документів: якщо орган влади не відповідає протягом встановленого терміну, то дозвіл вважається виданим автоматично. Це особливо важливо для відновлення пошкодженої інфраструктури та будівництва нових об’єктів.
Реформа також передбачає нові правила ліцензування. Ліцензії для об’єктів підвищеної складності (СС2 та СС3) тепер будуть діяти лише за умов дотримання нових стандартів. Це забезпечить, що компанії-забудовники дотримуватимуться всіх будівельних норм, підвищуючи якість та безпеку будівництва.
Усі ці зміни спрямовані на створення ефективної, прозорої і надійної системи, яка дозволить не тільки відбудувати країну після війни, але й зробити будівельний процес більш стійким і довіреним для інвесторів та громадян України.
Безпека та надійність: нові стандарти для відбудови житлового фонду та соціальної інфраструктури
Реформа будівельної галузі та прозорість процесів є важливим кроком, але відбудова України не може обмежитися лише нормативними змінами. Сьогодні критично важливо переглянути підхід до будівництва з огляду на безпеку та надійність, враховуючи досвід війни. Ракетні обстріли російських військ продемонстрували, наскільки вразливими є житлові будинки, школи, лікарні та інші об’єкти соціальної інфраструктури. Тому нові стандарти безпеки мають стати невід’ємною частиною сучасного будівництва.
Одним із головних викликів є інтеграція бомбосховищ у житлові комплекси, лікарні, школи та дитячі садки. Такий досвід успішно використовується в Ізраїлі, де кожен новий будинок повинен мати спеціально облаштовані захисні приміщення, які можуть швидко стати укриттями у разі загрози. Україна може застосувати цей досвід, зокрема, інтегруючи укриття не тільки у великих житлових комплексах, але й в кожному окремому будинку. Це дозволить забезпечити безпеку мешканців незалежно від їхнього місця перебування в момент загрози.
Окрім житлових будинків, важливим є створення безпечних зон в об’єктах соціальної інфраструктури, таких як школи та лікарні, місцях великого скупчення людей – вокзали, ринки, торговельні та розважальні центри. Тут особливо актуальним є досвід Ізраїлю, де навчальні заклади будуються з урахуванням потенційних загроз, що дозволяє швидко евакуювати учнів та персонал до безпечних приміщень. Кожна школа має обладнане укриття, яке можна використовувати для навчання у мирний час, але воно готове стати надійним захистом під час обстрілів.
Нові виклики також стосуються автономності будівель. Досвід масових відключень електроенергії в українських містах під час війни підкреслив необхідність автономних джерел енергії для житлових комплексів. Сьогодні кожен проект будівництва має включати можливості для встановлення генераторів, систем зберігання енергії та сонячних панелей. Це дозволить забезпечити житлові будинки і об’єкти соціальної сфери не лише безпекою, але й автономією під час критичних ситуацій, що робить такі будівлі надійними до зовнішніх загроз.
Окрім бомбосховищ та автономії, важливим елементом є використання сучасних технологій для моніторингу безпеки будівель. Сучасні системи можуть відстежувати стан конструкцій, своєчасно попереджати про ризики та автоматично ініціювати евакуацію у разі загрози. В Ізраїлі такі системи використовуються не лише в житлових будинках, але й на державних об’єктах, що забезпечує своєчасне реагування на будь-які надзвичайні ситуації.
Урбаністика майбутнього: комфорт і безпека як ключові елементи відбудови
Відновлення міст України — це не просто повернення до колишнього вигляду. Сьогодні у нас є можливість не лише відновити зруйноване, але й створити міста, які будуть більш сучасними, безпечними та комфортними для життя. Одним із провідних підходів є концепція «міста 15 хвилин», яка набуває популярності у багатьох країнах світу. Вона передбачає, що всі необхідні послуги — від шкіл і дитячих садків до лікарень і магазинів — мають бути доступними в межах 15 хвилин пішої ходи або велосипедної поїздки від будь-якої точки міста. Це дозволяє не тільки підвищити комфорт життя мешканців, але й зменшити залежність від автотранспорту, сприяючи екологічній стійкості міст.
Така концепція вже активно реалізується в містах, таких як Париж, Мілан і Копенгаген. У Києві також є кілька проектів, що демонструють, як можна втілити ці ідеї в реальність. Наприклад, житлові комплекси RiverStone та Голосієво від компанії Міськжитлобуд відображають концепцію правильного міського планування. Комплекси створені таким чином, що мешканці мають доступ до всіх необхідних об’єктів соціальної інфраструктури: школи, садки, медичні заклади, магазини та спортивні майданчики знаходяться в межах комплексу. Це не тільки підвищує якість життя, але й відповідає глобальним трендам урбаністичного розвитку.
Україна також може взяти приклад з Ізраїлю, який має багатий досвід забезпечення безпеки у містах. У нових будинках Ізраїлю, як правило, передбачені бомбосховища (міклат), що дозволяють мешканцям швидко сховатися під час загрози. В умовах зростання загрози ракетних ударів, така практика могла б бути ефективно впроваджена в Україні.
Така інфраструктура є важливою складовою сучасного міського розвитку, і європейські міста, як-от Париж та Барселона, вже успішно використовують цей підхід. Компанія Міськжитлобуд у своїх проектах також активно впроваджує ці ідеї, створюючи самодостатні житлові комплекси з повною інфраструктурою, які підвищують рівень безпеки життя мешканців та відповідають найсучаснішим світовим стандартам.
Інтеграція нових систем безпеки в європейських містах: уроки України
Європейські міста, уважно спостерігаючи за війною в Україні, вже починають впроваджувати нові системи для забезпечення міської безпеки в умовах потенційних загроз. Досвід України показав вразливість критичних об’єктів інфраструктури, таких як енергомережі, водопостачання та транспортні системи, які можуть бути легко пошкоджені під час військових дій або терористичних атак. Як результат, європейські міста починають адаптувати свою інфраструктуру та впроваджують кілька ключових систем:
- Альтернативні джерела енергії. Європейські міста активно інтегрують сонячні та вітрові електростанції, що забезпечують автономне енергозабезпечення у випадку аварій чи атак на центральні електромережі. Це дозволяє підтримувати життєдіяльність навіть під час кризи.
- Захищені бомбосховища. Як показала війна в Україні, захист населення під час обстрілів є критично важливим. Тому в європейських містах зростає потреба у побудові бомбосховищ як обов’язкових елементів у нових житлових і громадських будівлях.
- Автономні системи водопостачання та теплопостачання. Щоб уникнути гуманітарних катастроф в умовах бойових дій або інших надзвичайних ситуацій, міста впроваджують автономні системи, які гарантують стабільну подачу води та тепла.
- Технології швидкого відновлення інфраструктури. Для відновлення пошкодженої інфраструктури розробляються мобільні рішення для відновлення електропостачання та комунікацій, що дозволяє містам швидко повертатися до нормального функціонування.
- Цифрові системи моніторингу та управління. Сучасні технології дозволяють у реальному часі відстежувати стан міської інфраструктури, швидко реагуючи на будь-які пошкодження та запобігаючи подальшим збоям.
Такі системи, що впроваджуються в європейських містах, є відповіддю на нові виклики, з якими стикнулася Україна, і вже активно обговорюються на рівні Європейського Союзу для посилення захисту від майбутніх загроз UCP Knowledge Network
Це більше не можливість чи шанс — це необхідність
Сьогодні перед Україною стоять надзвичайні виклики, які не дозволяють зволікати. Війна зробила очевидними ті слабкі місця, які ми раніше могли ігнорувати. Але тепер наша безпека, а також безпека майбутніх поколінь залежить від того, як ми підходимо до відбудови нашої країни. Це не просто питання повернення до “нормального” стану речей — це питання готовності до будь-яких загроз, з якими можемо стикнутися в майбутньому наша країна і наші громадяни.
Безпечні та автономні житлові комплекси, інтегровані бомбосховища, надійна критична інфраструктура — все це тепер повинно стати новими стандартами для українських міст. Ми маємо будувати міста, які можуть витримати будь-які випробування, створюючи простори, де кожен мешканець почуватиметься захищеним і впевненим у завтрашньому дні. Наше завдання — не просто відновити зруйноване, а забезпечити новий рівень захисту і якості життя.
Це більше не можливість чи шанс — це необхідність, яку ми повинні втілювати вже сьогодні.