Післявоєнний авіапростір України: що зміниться в правилах, у власності, у реконструкції
Автор Денис Костржевський, голова Ради директорів Міжнародного аеропорту Київ, експерт у сфері державно-приватного партнерства.
Війна поставила на паузу цивільну авіацію України, але країна вже готується до відкриття неба. Післявоєнне відновлення принесе глибокі зміни в регулювання галузі, структуру управління, форму власності, інфраструктуру та підходи до безпеки польотів і обслуговування пасажирів.
Нові умови управління авіацією після відновлення польотів
Після війни структура управління авіацією адаптується до тіснішої співпраці з європейськими авіаційними органами. Попри воєнні ризики, українські авіаційні інституції – Державіаслужба та Украерорух – продовжують функціонувати і закладають основу для швидкого перезапуску польотів. Очікується, що Євроконтроль відіграватиме ключову координаційну роль у відновленні послуг керування повітряним рухом України як невід’ємної частини європейської авіаційної мережі. Це означає, що рішення щодо відкриття неба та маршрутів ухвалюватимуться спільно з європейськими регуляторами.
Зокрема, для відновлення міжнародного авіасполучення потрібно буде тісне узгодження дій з Європейським агентством з авіаційної безпеки (EASA) та Євроконтролем – без їхньої міжнародної оцінки і підтвердження рівня безпеки відновлення польотів неможливе. Іншими словами, український авіапростір відкриється в тісній інтеграції з загальноєвропейською системою управління польотами, що підвищить безпеку і ефективність польотів.
Приватизація та концесії: нова модель власності аеропортів
Після війни держава активніше залучатиме приватний капітал до відбудови та управління аеропортами. Концесії відіграватимуть центральну роль у реконструкції інфраструктури. За українським законом концесія – це форма державно-приватного партнерства, коли приватний оператор фінансує, модернізує і управляє аеропортовими об’єктами, тоді як держава або громада зберігає у власності стратегічні елементи (злітно-посадкові смуги тощо). Така модель уже випробувано на довгостроковій оренді столичного аеропорту «Київ» (Жуляни), що продемонструвало переваги приватного управління.
Уряд України за підтримки міжнародних партнерів (ЄБРР, IFC та ін.) вже розпочав дослідження можливостей концесії для найбільших аеропортів країни – передусім Борисполя, Львова та Одеси. Такі авіахаби стануть осередками післявоєнної відбудови і потребуватимуть масштабних інвестицій у нові термінали, відновлення злітних смуг, сучасні вантажні комплекси та цифрові системи управління.
Планується залучення і іноземних інвесторів до реконструкції регіональних летовищ – це посилить внутрішню авіамережу, сприятиме розвитку туризму, торгівлі та гуманітарної логістики. Важливо, що після набуття чинності Угоди про спільний авіаційний простір з ЄС усі нові оператори працюватимуть у правовому полі, гармонізованому з європейськими авіаційними стандартами. Концесійні проекти таким чином не лише модернізують інфраструктуру, але й сформують плацдарм довіри міжнародних інвесторів до України та її інтеграції в європейську транспортну систему.
Законодавчі зміни та європейські стандарти
Нормативне середовище української авіації зазнає суттєвих змін у напрямі євроінтеграції. Україна вже кілька років продовжує гармонізацію авіаційних правил із законодавством ЄС в рамках Угоди про Спільний авіаційний простір. Така адаптація зміцнює правову визначеність для інвесторів і сприяє інтеграції України в європейський авіаринок. Наприклад, у квітні 2023 року президент підписав закон про впровадження в українську авіацію низки європейських стандартів.
Нові норми спрощують державне регулювання та наближують правила до європейських: зокрема, сертифікація повітряних суден, що мають сертифікат льотної придатності EASA, тепер визнається в Україні без повторних процедур. Це усуває дублювання перевірок і створює передумови для швидшого відновлення діяльності українських авіаперевізників і аеропортів.
Крім правил ЄС, посилюється увага до виконання міжнародних стандартів ICAO. Україна давно є учасником основних міжнародних авіаційних конвенцій ICAO, а після війни імплементація їх рекомендацій стане ще актуальнішою. Зокрема, йдеться про стандарти безпеки польотів, підготовку персоналу та управління ризиками. Міжнародні організації (ICAO, IATA) рекомендують авіаційному персоналу проходити періодичну перепідготовку кожні 6–24 місяці для підтримання кваліфікації.
Враховуючи, що за роки простою частина українських пілотів, інженерів і диспетчерів втратили навички або виїхали за кордон, державі доведеться впровадити програми масового перенавчання і сертифікації кадрів згідно з євростандартами. Таким чином, авіаційне право України поступово перебудовується відповідно до норм EASA та ICAO, щоб забезпечити високий рівень безпеки і взаємосумісність з авіасистемою ЄС.
Нові підходи до авіаційної безпеки та сервісу
Головною умовою відновлення польотів є безпека – як для авіації, так і для пасажирів. Операції у небі, яке недавно було зоною бойових дій, вимагатимуть комплексної оцінки загроз і тісної співпраці з міжнародними органами авіабезпеки. Лише повна впевненість у стабільності ситуації та усуненні військових ризиків дозволить поступово відкривати українське небо. Після війни в практику увійдуть нові протоколи оцінки ризиків: кожен маршрут і рейс аналізуватиметься на предмет безпеки, авіакомпанії отримають більше відповідальності за ухвалення рішення про польоти в разі навіть мінімальних загроз.
Вже сьогодні видно, як це працює: коли частина неба формально відкрита (як у прикладі Ізраїлю), одні перевізники тимчасово скасовують рейси через рекомендації EASA, а інші – продовжують польоти, провівши власну оцінку ризиків. У майбутньому подібний підхід зважування ризиків застосовуватиметься в Україні на етапі відновлення авіасполучення: навіть після офіційного дозволу кожна авіакомпанія самостійно вирішуватиме, літати чи ні, беручи на себе відповідальність за можливі наслідки.
На рівні інфраструктури запровадять додаткові заходи авіаційної безпеки, враховуючи уроки війни. Аеропорти повинні бути готові не лише обслуговувати рейси, а й протидіяти новим загрозам – від ракетних ударів до диверсій. Тому окрім стандартних процедур евакуації, будуть реалізовані посилені заходи охорони периметру та критичних об’єктів. Особливу увагу приділятимуть безпечному зберіганню пального та інших вибухонебезпечних матеріалів на території летовищ, захисту енергетичних та ІТ-систем аеропорту.
Усе майно, персонал і пасажири на території аеропорту мають бути застраховані від воєнних ризиків, а план реагування на надзвичайні ситуації неодмінно буде розширено з урахуванням бойового досвіду. Зростуть вимоги до кваліфікації авіаційного персоналу: потрібні висококласні фахівці служби безпеки, пожежники, медичні служби, здатні оперативно діяти в разі загрози. Окремо постане питання страхування польотів від воєнних ризиків – страховики закладатимуть у поліси потенційні загрози, що може тимчасово підвищити вартість авіаперевезень. Втім, ці заходи необхідні для відновлення довіри пасажирів і екіпажів до польотів в українському небі.
Щодо обслуговування пасажирів, післявоєнна авіація прагнутиме поєднати посилені заходи безпеки з комфортом і сучасним сервісом. Аеропорти впроваджуватимуть новітні технології для прискорення контролю та мінімізації незручностей: біометричний паспортний контроль, digital ID, безконтактні перевірки багажу тощо. Пасажири відчуватимуть підвищені заходи контролю (огляд на наявність зброї, додаткові правила перевезення багажу), але водночас якість сервісу зростатиме за рахунок цифровізації процесів.
Пріоритетом для галузі стане відновлення довіри клієнтів – авіакомпанії, ймовірно, запровадять гнучкі умови бронювання, розширені програми лояльності, покращений сервіс на борту, аби повернути пасажиропотік на довоєнний рівень. Усі ці зміни відбуватимуться під гаслом «безпека понад усе», адже досвід війни назавжди змінив підхід до авіаційної безпеки і надав їй нового значення.
Міжнародна інтеграція та єдиний авіапростір ЄС
Стратегічною метою України є повноцінна інтеграція в європейський авіаційний простір. Угода про спільний авіапростір з ЄС фактично відкриває українське небо для взаємних авіаперевезень і прив’язує нашу галузь до загальноєвропейських правил. Всі післявоєнні можливості для інвесторів та перевізників будуть реалізовуватись у межах регуляторної бази, тісно узгодженої з європейськими стандартами. Це означає правову визначеність та стабільність для бізнесу і пасажирів: єдині вимоги безпеки, спрощену сертифікацію техніки, визнання ліцензій і сертифікатів між Україною та ЄС.
У перспективі українські авіакомпанії отримають доступ до внутрішнього ринку авіаперевезень ЄС, а європейські – до українського, без обмежень і штучних бар’єрів. Україна вже співпрацює з EASA та іншими європейськими структурами, щоб виконати всі необхідні умови для цієї інтеграції – від нормативних змін до технічного переоснащення аеронавігаційної системи. Міжнародне партнерство стає наріжним каменем відбудови: до прикладу, EUROCONTROL координує плани відновлення роботи українських диспетчерських служб, а провідні країни ЄС допомагають з навчанням українських авіафахівців та модернізацією обладнання.
Участь України в спільному авіапросторі Європи зробить наш авіаринок привабливішим для інвесторів і безпечнішим для пасажирів, адже ми станемо частиною великої європейської авіаційної родини.
Отже, післявоєнне відродження української авіації відбуватиметься на принципово нових засадах. Галузь чекає комплексна реконструкція аеропортів, модернізація навігаційних систем та впровадження найкращих практик авіаційного права. Завдяки концесійним проектам і приватно-державним партнерствам в інфраструктуру прийдуть потрібні інвестиції, а міжнародні партнери – від фінансових установ до авіаційних агентств – допоможуть запровадити передові стандарти. Україна виконає необхідні законодавчі зміни та повністю узгодить правила з європейськими, забезпечуючи високий рівень авіаційної безпеки.
Новий підхід до безпеки польотів і сервісу враховуватиме воєнні уроки, щоб гарантувати пасажирам захищеність і комфорт. У підсумку український авіапростір стане невід’ємною частиною єдиного європейського неба, що принесе більше маршрутів, вищу якість послуг та довгоочікувану стабільність авіасполучення України зі світом.
Автор Денис Костржевський, голова Ради директорів Міжнародного аеропорту Київ, експерт у сфері державно-приватного партнерства.
