Інвестиційний клімат України після війни: ключові умови для відновлення

Денис Костржевський, голова Ради директорів Міжнародного аеропорту Київ, експерт у сфері державно-приватного партнерства.

Україна готується до масштабного економічного відродження після війни. За оцінками Світового банку та ООН, повоєнна відбудова вимагатиме близько $486 мільярдів протягом наступного десятиліття. Величезні суми міжнародної допомоги та інвестицій вже обіцяні, тож експерти прогнозують, що країна стане одним з найпривабливіших ринків для інвесторів: безпрецедентний приплив капіталу та проектіврозвитку створять нові можливості.

Водночас, аби повною мірою реалізувати цей потенціал, Україні потрібно створити сприятливий інвестиційний клімат. Досвід показує, що бізнес під час війни проявив стійкість, але для відновлення економіки потрібні глибокі реформи. Інвестори – як вітчизняні, так і зарубіжні – висувають чіткі вимоги: надійний захист права власності, справедливі суди та подолання корупції, а також умови для повернення громадян і талановитої молоді з-за кордону. 

Захист права власності та верховенство права

Однією з головних передумов інвестиційної привабливості є захищеність приватної власності та верховенство права. Протягом десятиліть Україна страждала від ненадійних механізмів захисту інвесторів: корупція і свавілля чиновників, державне втручання та нечіткі права власності відлякували багатьох потенційних інвесторів. У випадках, коли правові зобов’язання не виконуються, а дієвих інструментів для захисту прав інвесторів немає, рівень довіри до регуляторного середовища різко падає, підвищуючи ризики.

Тому інститут приватної власності має бути непорушним: гарантії недоторканності майна прямо впливають на готовність бізнесу вкладати кошти на довгостроковий період. Прогнозоване та справедливе правосуддя знижує ризик втрати активів і додає стабільності діловим рішенням. Вже зараз є позитивні зрушення – скасовано мораторій на продаж сільгоспземель, проводяться судові реформи, імплементуються європейські стандарти. Втім, міжнародні дослідження показують, що поки що показники верховенства права та забезпечення контрактних зобов’язань залишаються недостатніми: до 2024 року спостерігалася хронічна нестабільність правового поля й невизначеність у захисті прав інвесторів.

Отже, для післявоєнного відновлення критично важливо закріпити реформу судів і гарантувати інвесторам реальний захист їхніх прав.

Подолання корупції та прозорість середовища

Не менш важливою умовою є рішуча боротьба з корупцією та забезпечення прозорості. Корупція традиційно називається інвесторами серед головних перешкод для роботи в Україні, особливо корупційні ризики в судовій системі та державних органах. Після Революції Гідності було створено антикорупційну інфраструктуру (НАЗК, НАБУ, ВАКС), запроваджено електронні закупівлі та відкриті реєстри. Це дало певний ефект – попри війну, рівень корупції поступово знижується: індекс сприйняття корупції TI зріс з 30 балів у 2020 році до 35 у 2024-му.

Однак цей показник все ще нижчий за світовий середній, відображаючи глибокі структурні проблеми в державному управлінні та недовіру інвесторів. Представники бізнесу відкрито заявляють, що ефективне відновлення можливе лише за умови нульової толерантності до корупції та справедливого правосуддя. Міжнародні партнери також наполягають на прогресі: зокрема, експерти рекомендують Україні посилити антикорупційні заходи шляхом фінансування незалежних контролюючих органів і підвищення прозорості використання публічних коштів.

Викорінення хабарництва і тіньових схем не тільки поліпшить імідж країни, але й підвищить рейтинг довіри з боку інвесторів, які прагнуть впевненості, що їхні вкладення не «розчиняться» в корупційних оборудках. Таким чином, подолання корупції – наріжний камінь відновлення економіки і запорука приходу значних іноземних інвестицій.

Повернення громадян, молоді та бізнесу

Війна спричинила небачений відтік населення і кадрів з України. Цей масовий виїзд, зокрема молоді, створює суттєвий дефіцит робочої сили і загрозу для довгострокового розвитку. Тому держава і бізнес мають спільну мету – стимулювати повернення громадян. За даними опитування, менше половиниукраїнських біженців прагнуть повернутися додому, а близько 12% хочуть осісти за кордоном назавжди.

Особливо це стосується молодих фахівців, які можуть знайти перспективи в інших країнах. Наприклад, опитування серед українців у Польщі показали, що лише близько половини біженців планують повернутися, а серед молоді бажання повертатися ще менше. Щоб переломити ситуацію, Україна має створити умови для реалізації потенціалу молоді вдома: це і робочі місця з гідними зарплатами, і програми доступного житла для тих, хто повернувся, і загалом відчуття безпеки та перспектив. Важливу роль може відіграти український бізнес за кордоном, який під час війни вимушено релокувався.

Багато підприємців перевезли компанії у безпечніші регіони чи за кордон не для того, щоб назавжди там залишитись, а щоб вижити і зберегти свій потенціал до повернення. Ці підприємці разом зі своїми командами стануть рушіями відбудови, якщо в країні встановлятьсяпривабливі умови для ведення бізнесу. Уряду варто й надалі підтримувати програми релокації назад – спрощувати реєстрацію, пропонувати пільги для компаній, що повертаються, та залучати діаспору до інвестування в регіони.

Висновок: шанс для економічного прориву

Відновлення економіки України після війни – це історичний шанс здійснити стрибок уперед, заклавши основу сучасної, конкурентоспроможної держави. Але успіх залежить від виконання ключових вимог інвесторів та бізнесу. Українські підприємці й міжнародні партнери одностайні: потрібні недоторканність приватної власності, справедливі суди, нульова толерантність до корупції і прозорі правила гри.

Лише за цих умов мільярдні інвестиції будуть спрямовані в довгострокові проекти, створюючи робочі місця та стимулюючи зростання. Не менш важливо повернути людський капітал – мільйони громадян і перспективну молодь, чий внесок у відбудову незамінний. Успішне відродження вимагатиме спільних зусиль влади, бізнесу та суспільства: продовження реформ, подолання корупції та культивації довіри.

Якщо Україна зможе забезпечити інвесторам стабільність і захист, а своїм людям – можливості для реалізації вдома, то післявоєнна країна перетвориться на магніт для інвестицій. Вже сьогодні закладаються ці передумови, і світ уважно спостерігає. Отже, вибір за нами: використати цей унікальний історичний момент, щоб збудувати процвітаючу економіку майбутнього, або втратити його.

Я, як підприємець, впевнений, що виконання цих умов відкриє Україні двері до швидкого економічного зростання та інтеграції у світовий ринок. Після війни у нас є нагода не просто відновити зруйноване, а створити нову Україну – привабливу для бізнесу, комфортну для життя громадян і стійку перед будь-якими викликами. І цей шлях починається вже зараз, з рішучих дій та спільної віри у майбутнє країни.

Денис Костржевський, голова Ради директорів Міжнародного аеропорту Київ, експерт у сфері державно-приватного партнерства.