Майбутнє європейської логістики: модернізація Балтійських портів та транспортні коридори Балкан – Денис Костржевський
Транспортна інфраструктура завжди була важливою для будь-якої країни, оскільки забезпечує національну безпеку, сприяє об’єднанню віддалених регіонів, підвищуючи соціальну та економічну згуртованість, а також стимулює розвиток нових технологій і підвищує продуктивність завдяки оптимізації логістики.
Транс’європейські транспортні мережі (TEN – T)
Наразі ЄС стикається з багатьма викликами, які вимагають серйозних рішень для покращення транспортної інфраструктури. Транс’європейські транспортні мережі (TEN – T) інфраструктурний проект, метою якого є об’єднати всі країни-члени ЄС в одну систему. Йдеться про дороги, залізниці, внутрішні водні шляхи, морські порти, аеропорти та інтермодальні термінали.
Чому модернізація важлива
Успіх проекту ТЕN-T має забезпечити модернізація важливих транспортних вузлів вектору «Балтика – Середземномор’є», таких як порти Балтійського моря і транспортні коридори на Балканах.
Якщо говорити про першочергові морські проекти, то це порти – Гданськ, Гдиня, Рига, Таллінн, Клайпеда, які є ключовими транспортними вузлами та з’єднують Європу з Азією, і потребують модернізації, тому що:
На Балканах модернізація зосереджена на кількох ключових коридорах: Белград – Софія, де інвестиції у розмірі 3 мільярдів євро спрямовані на покращення залізничного сполучення до 2027 року; автомобільні шляхи, для яких передбачена модернізація магістралей з бюджетом 1,5 мільярда євро; інтермодальні вузли, що включають створення нових логістичних центрів для поліпшення вантажних перевезень.
Балканський регіон має великий потенціал для розвитку транспортних коридорів. Приведення їх до загальноєвропейських стандартів сприятиме швидкому та безпечнішому переміщенню товарів, розвитку торгівлі та економіки, зниженню транспортних витрат і підвищенню конкурентоспроможності регіону. Для ЄС це означає підвищення економічної інтеграції, збільшення обсягів торгівлі та забезпечення стабільності постачання.
Виклики і перешкоди
Одним із головних викликів є фінансування масштабних проектів. Незважаючи на наявність коштів з ЄС, національні бюджети багатьох країн часто не мають достатніх ресурсів для покриття витрат на модернізацію. Додатково, залучення приватних інвесторів може бути ускладнене через економічні та політичні ризики. Високі витрати на будівництво та утримання інфраструктури часто стають бар’єром для реалізації проектів.
Також є бюрократичні перешкоди та регуляторні обмеження. Процес узгодження і отримання дозволів може затягуватися на роки, особливо у випадках, коли проекти зачіпають екологічно чутливі території або потребують значних змін у міській інфраструктурі. Крім того, різні країни-члени ЄС мають власні нормативні вимоги, що може ускладнювати координацію міждержавних проектів. Політична нестабільність також може впливати на терміни та якість виконання інфраструктурних проектів.
Що це означає для України
Майбутнє європейської логістики та інтеграція України до TEN-T після війни тісно пов’язане. Для України перспективи розбудови стануть реальністю вже після завершення війни, коли держава зможе зосередитися на відновленні та створенні нової інфраструктури. Післявоєнна відбудова потребуватиме значних зусиль, але це також відкриває нові можливості для інтеграції в європейську транспортну мережу.
Як відомо ще з історії, що завдяки найвигіднішому географічному положенню в Київській Русі активно почала розвиватися торгівля. І був сформований надважливий торговельний шлях: «з варяг у греки», що з’єднував Чорне та Балтійське моря. І через сторіччя розвиток цього логістичного напрямку теж може стати основоположним вектором в новій концепції України як Євразійського транспортного хабу.