Стратегічні пріоритети аеропорту «Київ» на етапі післявоєнного відновлення

Денис Костржевський, голова Ради директорів Міжнародного аеропорту Київ, експерт у сфері державно-приватного партнерства.

Відновлення авіаційної інфраструктури України — одне з ключових завдань на етапі післявоєнної відбудови держави. Аеропорт «Київ» імені Ігоря Сікорського (Жуляни), який я маю честь очолювати як голова Ради директорів, завжди відігравав особливу роль у розвитку транспортної системи столиці. Сьогодні ми говоримо не лише про відновлення його діяльності, а й про стратегічне переосмислення його місця в авіаційній галузі України.

Історія модернізації як фундамент для майбутнього

У 2010 році ми впровадили державно-приватне партнерство з компанією ТОВ «Мастер-Авіа», що дозволило аеропорту подолати тридцятирічну стагнацію. За рекордні 10 місяців до Євро-2012 на території аеропорту було збудовано новий термінал А, проведено модернізацію світлосигнальних систем, аеронавігаційного обладнання та всієї периметрової інфраструктури. Завдяки цим заходам аеропорт отримав можливість обслуговувати провідних європейських перевізників.

Вже у 2019 році «Жуляни» забезпечили перевезення понад 2,6 млн пасажирів, посівши друге місце в Україні за обсягами авіатрафіку. Цей результат довів ефективність моделі державно-приватного партнерства та став прикладом того, як професійний менеджмент і залучення інвестицій можуть змінити долю стратегічного інфраструктурного об’єкта.

Виклики війни та збереження операційної готовності

З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року український повітряний простір був закритий для цивільної авіації. Наш аеропорт зазнав пошкоджень, а злітно-посадкову смугу довелося заблокувати інженерними конструкціями, щоб унеможливити використання ворогом.

Разом із тим ми не допустили занепаду. ТОВ «Мастер-Авіа» підтримує критичну інфраструктуру в робочому стані, здійснює технічне обслуговування обладнання, зберігає кадровий потенціал. Це дозволяє стверджувати, що аеропорт готовий відновити роботу протягом одного місяця після офіційного відкриття неба.

Стратегічні напрями реконструкції

Ще у 2021 році була розроблена комплексна програма модернізації на 2021–2023 роки. Війна призупинила її реалізацію, але ми не відмовилися від цих планів. Навпаки, в післявоєнний період вони отримають новий масштаб.

Серед ключових напрямів:

• Реконструкція аеродромного комплексу. Йдеться про підсилення покриття злітно-посадкової смуги, впровадження сучасних систем навігації (ILS категорії III), оновлення перонів та руліжних доріжок.
• Модернізація термінальної інфраструктури. Планується будівництво окремих терміналів для внутрішніх та міжнародних рейсів з урахуванням стандартів IATA та ICAO.
• Вантажний термінал. Україна має перспективу розвитку авіавантажоперевезень, особливо у сфері e-commerce та логістики. Тому у «Жулянах» передбачено створення спеціалізованого карго-терміналу.
• Паркінгові та наземні сервіси. Проектом передбачено зведення багаторівневого паркінгу та інтеграцію з міською транспортною системою Києва.

Реалізація цих проектів дозволить збільшити пасажиропотік щонайменше до 7 млн пасажирів на рік, перетворивши аеропорт «Київ» на високотехнологічний транспортний хаб.

Фінансування та модель управління

Модернізація такої масштабності потребує багатомільярдних інвестицій. Ще до війни йшлося про виділення коштів із бюджету Києва. Водночас з досвіду попередніх років зрозуміло: концентруватися виключно на бюджетних ресурсах — ризиковано та неефективно.

Найбільш оптимальною виглядає концесійна модель із залученням стратегічного інвестора. Це дозволить:

• розподілити фінансове навантаження між державою та приватним сектором;
• використати міжнародний досвід управління аеропортами;
• мінімізувати вплив корупційних ризиків;
• забезпечити довгострокову сталість проекту.

Така модель вписується у загальну післявоєнну економічну стратегію України, яка передбачає активне залучення приватного капіталу до відновлення інфраструктури.

Перспективи перезапуску авіасполучення

Часові горизонти відновлення польотів залежать від безпекової ситуації. Відкриття повітряного простору можливе лише після завершення активної фази війни та гарантування безпеки з боку держави та міжнародних партнерів.

На початковому етапі прогнозується обмежений обсяг рейсів — насамперед до сусідніх країн і ключових європейських хабів. Надалі, зі зростанням довіри авіакомпаній та страховиків, кількість напрямків і пасажиропотік зростатимуть.

Особливе значення матиме співпраця з авіаперевізниками, які вже працювали з «Жулянами». Зокрема, Wizz Air, яка мала тут свою базу, публічно заявляла про готовність повернутися одразу після стабілізації безпеки.

Соціальна місія аеропорту

Авіація — це не тільки економіка, а й соціальний чинник. Відновлення «Жулян» дозволить мільйонам українців, які були змушені виїхати за кордон, швидко та зручно повернутися додому. Наявність авіасполучення з Києвом стане важливим стимулом для повернення «мізків» та робочої сили, необхідних для відбудови країни.

Крім того, аеропорт у центрі столиці — це зручний майданчик для бізнесу та інвестицій. Можливість прямих перельотів для іноземних партнерів, участі у форумах і переговорах стане фактором, що прискорить економічне відновлення.

Символ відродження України

Відновлення аеропорту «Київ» — це більше, ніж інфраструктурний проект. Це символ відродження країни після війни, доказ нашої здатності швидко відновлювати зруйноване та розвиватися на основі сучасних стандартів.

Аеропорт «Жуляни» був і залишиться улюбленим летовищем мільйонів пасажирів. А після відновлення він стане взірцем ефективності, безпеки й комфорту, підтверджуючи головне: Україна відкрита для світу і готова до нового етапу розвитку.

Денис Костржевський, голова Ради директорів Міжнародного аеропорту Київ, експерт у сфері державно-приватного партнерства.