Страхування в держзакупівлях — не формальність, а зброя проти корупції

Денис Костржевський, голова Ради директорів Міжнародного аеропорту Київ, експерт у сфері державно-приватного партнерства.

Сьогодні страхування в Україні — це не інструмент контролю, а звичайна формальність, яка не захищає ні державу, ні громадян. Але якби ми використовували його правильно — ми б вже заощадили мільярди гривень і зруйнували б безліч корупційних схем. За даними Національної комісії з ринків фінансових послуг, у 2022 році весь обсяг валових страхових премій в Україні скоротився до 39,6 млрд грн — це приблизно 990 мільйонів євро, що на 8% менше для ризикового страхування та на 17% — для страхування життя.

Для порівняння: у Польщі цей показник у той же період становив 15,4 млрд євро, а в Румунії — 2,36 млрд євро. Причому майже половина — 49% — усіх страхових премій в Україні припадає на автострахування, що свідчить про надзвичайну залежність ринку від обов’язкових, а не економічно обґрунтованих продуктів.

«Наш страховий ринок — як дитина, яку ніхто не вчив. І це коштує нам мільярдів» Денис Костржевський

Ця відсталість — не лише наслідок війни, а й результат відсутності культури страхування та законодавчих механізмів, які змусили б використовувати страхування там, де воно найбільше потрібне — у державних закупівлях. Без цього ми продовжуємо платити двічі, а корупція залишається невразливою до електронних тендерів.

Страхова компанія — ваш новий незалежний контролер (і вона зацікавлена працювати чесно)

Забудьте про формальних інспекторів, які “не помічають” проблем. Страхова компанія — це гравець, який грає за свої гроші. Вона не дозволить підряднику зробити погано — бо сама потім платитиме за його помилки. Це змінює всю гру. Коли страховик видає поліс на державний контракт, він автоматично стає гарантом якості: він перевіряє підрядника ще до тендеру — чи є у нього досвід, чи стабільна фінансова позиція, чи відповідає він технічним вимогам.

Під час виконання робіт страховик може направити експерта на об’єкт — не тому, що йому подобається, а тому, що він не хоче потім платити за передчасний ремонт. І якщо щось пішло не так — він компенсує витрати замовнику, а потім вже сам розбирається з підрядником. Це знімає ризик з держави і робить систему справедливою. Найголовніше — страховик не підпорядковується місцевим чиновникам чи політичним інтересам. Його мета — уникнути виплат. І саме це робить його найефективнішим інструментом боротьби з корупцією у сфері закупівель.

Як страхування рятує мільйони гривень бюджету: наведу трохи абстрактний приклад, але він буде зрозумілий кожному

Уявіть типову картину: Укрзалізниця оголошує тендер на поставку рейок. Перемагає компанія з найнижчою ціною — часто це посередник, який закуповує сумнівний металопрокат за кордоном. Через рік на колії з’являються тріщини, потяги починають ходити з обмеженням швидкості, а іноді — з’їжджають з рейок. Постачальник вже “не існує” — “фірма в ліквідації”, “гарантія не покриває”.

Держава знову витрачає мільйони на аварійний ремонт, а пасажири — на нерви та втрачений час. Це класична корупційна схема: виграти тендер за низькою ціною, потім поставити низькоякісний товар – й зникнути. Обов’язкове страхування руйнує цю схему на корені. Якби контракт був застрахований, страховик ще на етапі тендеру вимагав би сертифікати якості металу, досвід поставок на інші залізниці, гарантію на 5+ років — інакше поліс не видадуть. Під час поставки він міг би контролювати умови зберігання рейок, щоб уникнути корозії.

Після монтажу — вимагати акти випробувань. І якщо рейки зносилися передчасно — страховик платить за заміну. А потім — судиться з постачальником. Постачальник більше не зможе “зникнути”. Він буде змушений дотримуватися стандартів — бо інакше його просто не допустять до гри. Це не теорія — це механізм, який працює в Європі десятиліттями.

Закон має змусити грати за новими правилами всіх, без винятків!

Без законодавчих змін усе залишиться на папері. Потрібно не “рекомендувати”, а зобов’язати страхувати кожен контракт, де йдеться про гроші громадян. Це не бюрократія — це система захисту. Першим кроком має стати затвердження Національної стратегії розвитку страхового ринку, де окремим блоком буде прописана роль страхування в держзакупівлях.

Далі — зміни в законодавство: внесення норми про обов’язкове страхування всіх контрактів, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, особливо в інфраструктурній сфері. Закон має передбачати чіткі вимоги до страхових компаній — мінімальний капітал, досвід, можливість проводити експертизи.

Має бути передбачено санкції: якщо підрядник уклав контракт без полісу — контракт недійсний, а участь у тендерах — заборонена на 3 роки. Це звучить жорстко, але саме такі правила зупиняють корупцію. Страховик стає “вхідним фільтром”, який не пропустить ненадійного учасника, навіть якщо хтось у тендерній комісії хоче його “протягнути”.

Чому це спрацює?

Це не теорія — це механізм, який працює в десятках країн. Він перетворює страхування з витрати на інвестицію в якість. І головне — він ламає корупційні ланцюги, бо додає в систему гравця, який не підкупний і не залежний від політиків.

Страховик зацікавлений у тому, щоб робота була зроблена якісно — бо він платить, якщо ні. Це означає, що підрядник не зможе зекономити на матеріалах, зробити “якось” або зникнути після оплати. Якість стрибає вгору — адже за кожен зварний шов, за кожен куб бетону відповідає не чиновник, а компанія, яка грає на свої гроші. Бюджет економить — замість трьох ремонтів за п’ять років — один, але надійний. Це мільярди заощаджень. Громадяни вірять державі — коли потяги не злітають з колії, а мости не руйнуються після першого дощу, люди бачать: держава працює для них, а не для кишень окремих осіб.

Зниження корупційних ризиків — ще одна важлива перевага обов’язкового страхування.

Боротьба з корупцією в держзакупівлях не закінчиться ніякими “електронними платформами”, якщо не змінити механіку відповідальності. Страхування — це не додаткова умова. Це — ключовий елемент системи. Ми вже втратили забагато часу. Кожен день затримки — це нові розбиті дороги, небезпечні мости, прострочені потяги. Законодавці, страховики, бізнес — час діяти разом.

Страхування має стати тим механізмом, який змусить кожного підрядника думати не “як обійти систему”, а “як зробити якісно”. Бо інакше — його просто не допустять до гри. І тільки так ми побудуємо державу, де інфраструктура служить людям — а не корупції.

Денис Костржевський, голова Ради директорів Міжнародного аеропорту Київ, експерт у сфері державно-приватного партнерства.