Обов’язкове страхування у державних закупівлях: підвищення якості та зниження ризиків

Автор: Денис Костржевський, Голова Ради директорів Міжнародного аеропорту «Київ»

Поточний стан страхового ринку в Україні

Страховий ринок в Україні тривалий час залишається недооціненим інструментом для економічної стабільності та підвищення відповідальності, особливо у сфері державних закупівель. Хоча у світовій практиці страхування є важливим механізмом для зменшення ризиків, в Україні цей ринок поки що недостатньо розвинений. Більшість громадян та підприємств сприймають страхування виключно як захист від непередбачених обставин, ігноруючи його потенціал як засобу економічного захисту та гарантії якості виконання державних контрактів.

У 2022 році через війну обсяг валових страхових премій скоротився до 39,6 млрд грн (приблизно 990 мільйонів євро), що на 8% менше для ризикового страхування та на 17% менше для страхування життя. Для порівняння, у Польщі цей показник становив 15,4 млрд євро, а в Румунії — 2,36 млрд євро. Значна частина українського страхового ринку (49%) зосереджена на автострахуванні, що вказує на сильну залежність від обов’язкових видів страхування. Проте, український страховий ринок значно відстає від сусідніх країн не лише через вплив війни, а й через відсутність належної культури страхування та необхідних законодавчих механізмів для обов’язкового страхування в критичних сферах, таких як державні закупівлі.

Це призводить до низки проблем, включаючи неефективне виконання державних контрактів, низьку якість робіт і систематичне недотримання зобов’язань. Відсутність обов’язкового страхування як механізму контролю змушує державу та місцеві громади повторно витрачати кошти на ті самі роботи чи послуги, що підриває економічну стабільність і збільшує корупційні ризики. Я впевнений, що впровадження обов’язкового страхування для державних контрактів є необхідним кроком для вирішення цих проблем.

Роль страхування у державних закупівлях: Забезпечення прозорості та відповідальності

У сфері державних закупівель страхування повинно відігравати ключову роль не лише як фінансовий інструмент, але й як механізм контролю за виконанням контрактів. Щороку державні та комунальні підприємства укладають тисячі договорів на виконання робіт, надання послуг або постачання товарів. Однак, значна частина цих контрактів виконується з порушеннями або без належного нагляду, що призводить до неефективного використання бюджетних коштів, затримок у роботах, або навіть до зриву виконання зобов’язань.

Запровадження обов’язкового страхування державних закупівель повинно вирішити цю проблему. Страхові компанії, що виступають фінансовими гарантами виконання робіт або послуг, стають не лише захисниками фінансових інтересів держави, але й незалежними арбітрами, які контролюють якість виконаних робіт. У разі, якщо підрядник не виконає своїх зобов’язань, страхова компанія бере на себе відповідальність за компенсацію витрат замовнику, що мінімізує фінансові втрати держави або комунального підприємства.

Інтеграція обов’язкового страхування у систему державних закупівель дозволить використовувати експертизу страхових компаній для ретельного контролю якості робіт. Це гарантуватиме належне виконання контрактів і зниження ризиків невиконання. Крім того, страхові компанії відіграють важливу роль на етапі відбору підрядників, здійснюючи оцінку їхньої фінансової стабільності, досвіду роботи, наявності ресурсів та технічних можливостей. Це відсіює недобросовісні компанії, які часто створюються лише для участі в тендерах і зникають після завершення робіт. Страхові компанії зацікавлені у тому, щоб робота була виконана якісно та своєчасно, адже невиконання контракту призведе до їхніх фінансових збитків.

Як обов’язкове страхування змінить підхід до публічних закупівель

Розглянемо ситуацію з ремонтом дороги в одному з українських міст. Комунальне підприємство проводить публічний тендер на виконання ремонтних робіт. Часто переможцем стає компанія, яка пропонує найнижчу ціну, що, на жаль, не завжди є гарантією якості. Після виконання робіт та передачі результату замовнику, компанія ліквідується. Проте через рік на відремонтованій ділянці з’являються дефекти — передчасна руйнація дорожнього полотна, тріщини та інші пошкодження. Комунальне підприємство змушене знову оголошувати тендер на ті самі роботи, і цей процес повторюється. Такий цикл призводить до деградації інфраструктури, додаткових витрат і погіршення умов для мешканців.

Основною причиною цієї проблеми є відсутність ефективних механізмів контролю та відповідальності за виконання контрактів. Недостатній нагляд на етапах формування тендерної комісії та приймання робіт, що дозволяє недобросовісним компаніям перемагати у тендерах, навіть якщо їхні пропозиції не відповідають вимогам якості.

Впровадження обов’язкового страхування фінансової відповідальності за виконання державних контрактів повинно кардинально змінити цю ситуацію. Усі державні та комунальні замовлення підлягатимуть обов’язковому страхуванню. У цьому випадку страхова компанія, яка виступає фінансовим гарантом, вимагатиме чіткого дотримання критеріїв для відбору підрядників. Наприклад, досвід роботи підрядника, наявність технічного обладнання та кваліфікованого персоналу стають ключовими факторами для укладання страхового договору.

Крім того, страхова компанія повинна бути зацікавлена у ретельному контролі за якістю виконаних робіт, оскільки у разі виявлення дефектів вона нестиме фінансову відповідальність перед замовником. Якщо, наприклад, через рік після ремонту дороги з’являться дефекти, страхова компанія зобов’язана оцінити причини й покрити витрати на їх усунення. Якщо причина дефектів полягає у недотриманні технічних вимог підрядником, страхова компанія відшкодує всі витрати на ремонт.

У випадку, якщо проблеми виникли через порушення експлуатаційних норм (наприклад, перевищення вагових обмежень транспортними засобами), відповідальність лягає на дорожньо-експлуатаційну організацію або дорожню поліцію. Проте в будь-якому випадку громада отримає компенсацію для відновлення інфраструктури. Страхова компанія виконує функцію посередника у процесі справедливого розподілу відповідальності між сторонами та забезпечує захист інтересів замовника.

Запровадження такої системи стимулюватиме підрядників відповідально підходити до виконання робіт. Підприємства, що прагнуть отримати страхове покриття, будуть зобов’язані відповідати високим стандартам якості. Це також призведе до підвищення якості інфраструктури та скорочення витрат на повторні ремонти, адже кожен учасник процесу буде зацікавлений у досягненні якісного кінцевого результату. Страхування стане ефективним інструментом контролю, що забезпечить прозорість та відповідальність у виконанні державних контрактів.

Цей підхід неодмінно призведе до логічних і цивілізованих змін у сфері публічних закупівель. По-перше, розвиток ринку страхових послуг створить страхові фонди, що зміцнить фінансову систему. По-друге, страхові компанії стануть новим регулятором виконання зобов’язань, гарантуватимуть високу якість робіт. І, нарешті, громада отримає якісні послуги та економію коштів, витрачених на інфраструктурні проекти.

Законодавчі ініціативи: Необхідність обов’язкового страхування

Першим і найважливішим кроком на шляху до реформування ринку страхування є розробка та затвердження стратегії розвитку страхування в Україні. Стратегія повинна визначити основні напрямки розширення ринку страхових послуг, підвищення їхньої доступності та надійності. Особливо важливим аспектом цієї стратегії є роль страхування у державних закупівлях, зокрема запровадження обов’язкових вимог до страхування державних контрактів.

Після затвердження стратегії розвитку страхового ринку, наступним кроком має стати розробка та впровадження законодавчих і нормативних змін. Ці законодавчі ініціативи, які передбачатимуть запровадження обов’язкового страхування для державних контрактів, повинні бути комплексними та враховувати інтереси всіх учасників процесу: держави, підрядників, страхових компаній та місцевих громад.

Основним завданням таких змін є створення механізмів захисту державних фінансів від недобросовісних виконавців та забезпечення високої якості робіт, що фінансуються за рахунок державного бюджету. Законодавча вимога обов’язкового страхування всіх державних контрактів змусить підрядників відповідально підходити до виконання своїх зобов’язань. Страховий поліс гарантуватиме фінансову відповідальність підрядників на всіх етапах виконання договорів.

Законодавчі зміни повинні передбачати введення чітких критеріїв для оцінки підрядників, обов’язкові вимоги до гарантійних термінів виконання робіт та страхові зобов’язання перед державою. На етапі тендерних процедур страхові компанії зможуть допомагати у відборі надійних підрядників, перевіряючи їхню фінансову стабільність та відповідність вимогам публічних закупівель. Страхування стане ефективним інструментом контролю, що знизить ризики невиконання зобов’язань та значно покращить якість виконаних робіт.

Переваги: Зменшення корупції, покращення якості послуг

Впровадження обов’язкового страхування державних закупівель повинно стати важливим кроком у боротьбі з корупцією та підвищенні якості виконуваних робіт. Однією з основних переваг цієї системи є те, що страхова компанія виконує функції незалежного контролера, зацікавленого у високій якості виконання контрактів. Це суттєво знижує ризики зловживань як з боку підрядників, так і з боку замовників.

Передусім, страхова компанія зацікавлена у тому, щоб роботи виконувалися якісно, адже у випадку недоліків вона буде змушена покривати збитки. Це створює додатковий стимул для підрядників дотримуватися високих стандартів на кожному етапі виконання робіт. Крім того, процес укладання страхового договору змушує підрядників більш відповідально ставитися до своїх зобов’язань, адже страхові компанії ретельно перевіряють надійність та компетентність виконавців перед наданням їм страхового полісу.

Зниження корупційних ризиків — ще одна важлива перевага обов’язкового страхування. Завдяки участі страхової компанії у процесі державних закупівель, весь процес стає прозорішим. Страхова компанія самостійно оцінює ризики і контролює якість виконання робіт, що допомагає уникнути недобросовісних дій з боку учасників тендерів, зокрема, домовленостей про несправедливі умови чи приховування фактів порушень у роботах між сторонами.

Крім того, система обов’язкового страхування державних закупівель сприятиме зниженню витрат держави. Завдяки ефективному контролю якості з боку страхових компаній кількість недоліків та невиконаних зобов’язань суттєво зменшиться, що дозволить державі уникати повторних витрат на ті самі роботи.

У довгостроковій перспективі така система зміцнить довіру до державних закупівель, покращить репутацію підрядників, які будуть прагнути зберігати свою гарну страхову історію, і сприятиме стабільності державних фінансів. Це призведе до економії коштів та підвищення рівня задоволеності громадян якістю наданих послуг.

Висновок: Крок уперед

Впровадження обов’язкового страхування державних закупівель в Україні є необхідним кроком у створенні стабільної та прозорої системи державних фінансів. Розвиток ринку страхових послуг має починатися з розробки стратегії, що передбачатиме комплекс заходів для покращення якості послуг та забезпечення фінансової відповідальності підрядників.

Страхування у державних закупівлях є не тільки фінансовим захистом, але й потужним механізмом контролю за виконанням робіт. Це сприятиме зниженню рівня корупції, підвищенню якості виконаних робіт і економії державних коштів. Законодавчі ініціативи щодо обов’язкового страхування повинні підвищити відповідальність підрядників, зменшити ризики для державного бюджету та сприяти довготривалим позитивним змінам.

Законодавча база та нормативні зміни мають бути спрямовані на забезпечення прозорості тендерних процедур, відбір надійних підрядників та контроль якості виконання робіт. Запровадження такої системи потребує активної співпраці всіх учасників процесу — держави, страхових компаній та бізнесу. Лише за таких умов можна досягти ефективності та довготривалої стабільності у сфері державних закупівель.

Таким чином, страхування має стати не просто додатковою умовою, а ключовим фактором, що сприятиме розвитку економіки, забезпеченню якості державних послуг та зміцненню довіри до державних інституцій.