Розвиток розумних міст у Європі, як приклад для післявоєнної України – Денис Костржевський

Розумні міста використовують інноваційні технології для покращення якості життя мешканців, оптимізації міських служб та підвищення стійкості інфраструктури. Європа є одним з лідерів у цьому напрямку, втілюючи різноманітні проекти, від інтеграції ІТ-рішень в побутові системи до створення повністю інтегрованих екосистем, що забезпечують сталий розвиток міських територій.

«Україна має можливість використати європейський досвід у розбудові розумних міст для вирішення власних міських викликів, особливо в контексті післявоєнної відбудови та модернізації», – впевнений Денис Костржевський, Голова Ради директорів Міжнародного аеропорту «Київ».

Розумні міста Європи

Барселона, Амстердам, Відень, Копенгаген та Хельсінкі є прикладами впровадження розумних технологій для підвищення якості життя містян. Барселона використовує інтелектуальне управління трафіком, вуличне освітлення, яке активується при русі, та сенсори для моніторингу інфраструктури й безпеки. Амстердам впровадив інноваційні системи управління водними ресурсами, «розумні» лічильники енергії та систему «розумних» парковок для зменшення заторів і викидів.

Відень інтегрує розумні технології в енергетичну ефективність будівель, інтерактивні громадські простори та системи управління відходами, створюючи «розумні» райони для покращення життя мешканців. Копенгаген славиться екологічними рішеннями для зниження викидів CO2, інтелектуальним управлінням транспортом та розвиненою велосипедною інфраструктурою, що стимулює використання екологічно чистих видів транспорту.

Хельсінкі активно впроваджує технології для підвищення ефективності міських служб, включаючи управління транспортом та енергоефективні будівлі. Місто також розвиває проекти в сфері відновлювальної енергетики, використовуючи сонячні та вітрові електростанції. 

«Ці міста демонструють, як інновації можуть зробити міське життя більш комфортним, безпечним та екологічним», – каже він.

Застосування досвіду розумних міст в Україні

Післявоєнне відновлення України потребує комплексного підходу до модернізації, відбудови та подекуди створення абсолютного нових систем в енергетичному секторі. Одним із ключових аспектів є роззосередженість виробництва енергії. 

«Використання малих та середніх енергетичних установок, розміщених по всій країні, може значно знизити вразливість до атак і забезпечити більш стабільне постачання енергії. Такий підхід дозволить створити децентралізовану систему, яка є більш гнучкою і стійкою до зовнішніх впливів», – продовжує Костржевський.

Важливим компонентом стійкої енергетичної системи є відновлюваність джерел енергії. Залучення інвестицій у сонячну, вітрову, гідроенергетичну та біоенергетичну сфери відіграватиме вирішальну роль у створенні екологічно чистого майбутнього. Ці джерела енергії не тільки зменшують залежність від традиційних викопних палив, але й сприяють зниженню викидів парникових газів, що є важливим для боротьби зі змінами клімату.

«Інтелектуальність процесів відіграє ключову роль у підвищенні ефективності енергетичної системи. Інтеграція сучасних ІТ-рішень для оптимізації виробництва, розподілу та споживання енергії дозволить скоротити втрати та підвищити загальну ефективність. Використання смарт-лічильників та систем управління ресурсами дозволить точно обліковувати споживання води, електроенергії та інших ресурсів, що сприятиме зниженню втрат», – впевнений Денис Борисович Костржевський.

Безпека та диверсифікація джерел енергії також є критично важливими аспектами. Розробка систем, які можуть використовувати альтернативні джерела енергії у критичні періоди, забезпечить більшу незалежність та безпеку енергосистеми. Це дозволить уникнути перебоїв у постачанні енергії та знизити ризики, пов’язані з залежністю від одного або декількох джерел.

«Водночас прозорість та обґрунтованість тарифоутворення є необхідною умовою для забезпечення економічної стабільності. Відкрите та справедливе ціноутворення, що базується на чітких критеріях і реальних витратах, підвищить довіру споживачів і сприятиме більшій економічній стабільності. Це також сприятиме залученню інвестицій у енергетичний сектор, що є необхідним для його подальшого розвитку та модернізації», – зазначив Денис Костржевський.

Інтеграція цих принципів у відновлення енергетичного сектору України може закласти основу для сталого та інноваційного майбутнього, забезпечуючи надійне та екологічно чисте постачання енергії для всіх громадян. Впровадження цих принципів дозволить Україні не лише відновити енергетичний сектор, але й створити сучасну, ефективну та безпечну енергетичну систему, що буде здатна відповідати на виклики майбутнього.