Денис Костржевський – Річковий транспорт України: шлях відновлення та розвитку
Автор: Денис Борисович Костржевський,Голова Ради директорів Міжнародного аеропорту «Київ»
Річковий транспорт України має багату історію, протягом якої він слугував важливим елементом економічної і логістичної системи держави. У період, коли Україна стикається з повномасштабною війною, значення річкових шляхів зростає як ніколи. Морські порти заблоковані, транспортні шляхи порушені, і виникає потреба в альтернативних методах перевезення товарів. Річковий транспорт може стати ключовим елементом національної логістики, сприяючи стабільності економіки, підтримуючи внутрішні та зовнішні перевезення в цей важкий для країни час.
Річковий транспорт, який охоплює понад 4 400 км судноплавних шляхів, таких як Дніпро, Дунай, Південний Буг та Дністер, має потенціал для значного збільшення вантажообігу. Проте, цей вид транспорту досі залишається недооціненим та недостатньо реалізованим.
На відміну від європейських країн, де частка річкових перевезень у загальному вантажообігу сягає до 16,3%, в Україні цей показник не перевищує 0,5%. Основними причинами є застаріла інфраструктура, нестача інвестицій та недооцінка цього виду транспорту.
Незважаючи на це, річковий транспорт має численні переваги: він є екологічно чистішим та значно ефективнішим з економічної точки зору, у порівняні з залізничним, автомобільним та авіаційним видами транспорту. На жаль, річкові перевезення значною мірою залежні від погодно-кліматичних умов, навігація припиняється взимку, але останніми роками ці обмеження стають дедалі меншими у зв’язку із глобальним потеплінням. Сьогодні, коли країна стикається з викликами воєнного часу, відновлення та розвиток річкової інфраструктури стає стратегічно важливим завданням для уряду та бізнесу.
Розглянемо сучасний стан річкового транспорту в Україні, визначимо основні проблеми, що стоять на шляху його розвитку, і запропонуємо стратегічні кроки для відродження галузі в умовах війни та подальшого економічного зростання.
Ревізія інфраструктури річкового транспорту в Україні: економічний аналіз
Перший етап відродження річкового транспорту України полягає у проведенні комплексної ревізії існуючої інфраструктури, яка включає річкові шляхи, порти, шлюзи та флот. Цей етап є критично важливим для визначення інвестиційних потреб та пріоритетних напрямків модернізації.
Основні річкові шляхи, такі як Дніпро та Дунай, мають величезний потенціал, проте їхній стан значно погіршився через природне обміління та відсутність систематичного днопоглиблення. Наприклад, для забезпечення мінімальної глибини фарватеру 3,65 метра на Дніпрі необхідно збільшення капітальних інвестицій, що в свою чергу, дозволить збільшити вантажопотік на 20-30%.
Річкові порти, які є важливими вузлами перевантаження та зберігання вантажів, також потребують значних інвестицій. Більшість портів оснащені застарілим обладнанням, яке не відповідає сучасним вимогам.
Не менш важливою є модернізація шлюзів на Дніпрі, які забезпечують судноплавство по всій річковій системі. За даними Міністерства інфраструктури, для реконструкції шести основних шлюзів необхідно близько 1 мільярда гривень. Без проведення цих робіт Україна ризикує втратити значну частку вантажопотоку, оскільки наявні шлюзи не зможуть забезпечити стабільну роботу в умовах зростаючого обсягу перевезень.
Окремо слід зазначити стан річкового флоту України. Більшість суден, що експлуатуються, є застарілими, з віком понад 50 років. Це не лише знижує ефективність транспортування, але й збільшує витрати на обслуговування. Для повного оновлення флоту необхідні мільярди гривень. Але ці гроші швидко окупляться, а інвестиції у нові судна дозволять знизити витрати на транспортування на 15 – 20 % та підвищити конкурентоспроможність річкового транспорту на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Загальні витрати на модернізацію інфраструктури можуть перевищувати 50 мільярдів гривень, але ці вкладення є критично необхідними для відновлення річкового транспорту та забезпечення його конкурентоспроможності в умовах сучасних економічних викликів.
Створення національної річкової логістичної мережі
Другий етап відродження річкового транспорту в Україні передбачає створення національної річкової логістичної мережі, що стане основою для ефективного перевезення вантажів та інтеграції з іншими видами транспорту.
Ключовим аспектом цього етапу є інтеграція з залізничним і автомобільним транспортом. Логістичні хаби, розташовані на стику річкових, залізничних і автомобільних шляхів, дозволять значно знизити витрати на перевезення, прискоривши процес доставки вантажів. Це стане можливим завдяки створенню ефективної системи перевантаження товарів між різними видами транспорту.
Також необхідним кроком є залучення приватного капіталу через державно-приватне партнерство. Приватні інвестори можуть зробити значний внесок у розвиток річкової інфраструктури, зокрема через будівництво та модернізацію портових об’єктів, закупівлю сучасного обладнання для перевантаження та підтримку навігаційної інфраструктури. Це дозволить не тільки забезпечити стабільне фінансування, але й підвищити ефективність управління об’єктами інфраструктури.
Розробка національної програми розвитку річкової логістики є ще одним важливим завданням вже на сьогодення. Така програма має враховувати як внутрішні потреби, так і перспективи розширення експорту. Вона повинна інтегрувати українські річкові шляхи в європейські та міжнародні логістичні мережі, що дозволить Україні більш ефективно використовувати свої річкові ресурси.
Створення національної річкової логістичної мережі в Україні потребує врахування успішного досвіду європейських країн, таких як Австрія, Німеччина та Нідерланди, де річковий транспорт відіграє ключову роль в економіці.
Австрія: Дунайська модель
Австрія ефективно використовує Дунай, як головну річкову артерію. У 2020 році річковий транспорт забезпечив перевезення понад 12 млн. тонн вантажів, що склало близько 10% всього вантажообігу країни. Завдяки інтеграції із залізничним і автомобільним транспортом, Австрія значно знизила витрати на логістику. Інвестиції в портову інфраструктуру дозволили збільшити обсяг перевезень на 15% за останні п’ять років, що сприяло збільшенню економічної ефективності та зміцненню позицій Австрії в міжнародних транспортних коридорах.
Одним із ключових факторів успіху цієї моделі є стратегічне розташування портів на Дунаї, які слугують не лише для внутрішніх перевезень, але й для транзитних операцій, пов’язаних з сусідніми країнами ЄС. Завдяки цьому річковий транспорт Австрії може ефективно конкурувати з іншими видами транспорту, забезпечуючи стабільний і екологічно чистий спосіб перевезення товарів.
Німеччина: Інтеграція, економічна ефективність та інвестиції
Німеччина, використовуючи річку Рейн, створила один із найпотужніших річкових транспортних коридорів у Європі. У 2022 році річковий транспорт перевіз понад 220 млн тонн вантажів, що становить близько 30% всього внутрішнього вантажообігу країни. Завдяки високому рівню автоматизації портів, сучасним технологіям управління логістикою та інтеграції з залізничним і автомобільним транспортом, Німеччина змогла скоротити витрати на транспортування на 25%, порівняно з іншими видами транспорту, забезпечуючи швидкість і надійність доставки товарів.
Ключовим фактором успіху є розумна інтеграція річкових перевезень із загальною транспортною системою країни. Завдяки цьому Рейн слугує не тільки як основний водний шлях для національних перевезень, але й як міжнародний транспортний коридор, що зв’язує важливі економічні центри Європи. Особливу роль у цьому процесі відіграли інвестиції в порт Дуйсбург, що склали понад 500 млн євро. Ці кошти були спрямовані на автоматизацію та розширення інфраструктури порту, що дозволило збільшити його пропускну здатність на 20% та значно підвищити економічну ефективність усієї логістичної системи країни.
У Німеччині річковий транспорт і логістична інфраструктура функціонують на основі співпраці держави та приватного сектора. Порт Дуйсбург, наприклад, є частково державною власністю, але також залучає значні інвестиції від приватних компаній. Така модель забезпечує високу ефективність управління та можливість залучення великих інвестицій для розвитку інфраструктури. Приватні компанії активно інвестують у модернізацію портів, автоматизацію процесів і розвиток логістичних ланцюжків, тоді як держава забезпечує регуляторну підтримку та інвестиційні стимули.
Нідерланди: Інновації та екологічність
Нідерланди, маючи одну з найрозгалуженіших мереж річкових шляхів у Європі, є прикладом успішного поєднання інновацій і стабільного розвитку в річковому транспорті. Уряд разом із приватними компаніями інвестував понад 1 млрд євро в автоматизацію та модернізацію портів. Це дозволило збільшити ефективність перевантаження на 20% та знизити викиди CO2 на 15%. У 2021 році річковий транспорт перевіз понад 300 млн тонн вантажів, що становило 42% внутрішнього вантажообігу країни, підкреслюючи роль річкової мережі в забезпеченні стабільності та екологічності логістики.
Інтеграція українських річкових шляхів у європейську логістичну систему
Україна, маючи спільні судноплавні річки з ЄС, зокрема Дунай, має потенціал для інтеграції своїх річкових шляхів у європейську логістичну мережу. Залучення інвестицій в українські порти може збільшити обсяг вантажоперевезень на 25-30% і створити нові робочі місця. За оцінками експертів, інтеграція річкового транспорту з залізничним і автомобільним може знизити логістичні витрати на 15-20%, що дозволить Україні значно підвищити свою конкурентоспроможність на міжнародному ринку.
Використання європейського досвіду дозволить Україні створити ефективну національну річкову логістичну мережу, яка сприятиме економічному зростанню, зниженню витрат на логістику та підвищенню конкурентоспроможності країни на міжнародному ринку. Інтеграція українських річкових шляхів у європейську логістичну систему стане важливим кроком у цьому напрямку.
Оновлення та модернізація річкового флоту
Третім етапом відродження річкового транспорту України є оновлення та модернізація річкового флоту, що стане основою для підвищення ефективності та екологічності перевезень.
Перш за все, необхідно модернізувати наявний флот. Це включає встановлення сучасних двигунів, які зменшують споживання палива, а також оновлення навігаційних систем, що підвищить безпеку і точність перевезень. Оновлення суден також дозволить знизити витрати на обслуговування та продовжити термін їх експлуатації. За оцінками експертів, модернізація одного судна може зменшити експлуатаційні витрати на 20-30%, а також підвищити його вантажопідйомність.
Друге важливе завдання – це будівництво нових суден. Інвестиції у нові, сучасні судна, що відповідають екологічним стандартам ЄС, дозволять Україні конкурувати на міжнародному ринку. Особливо важливими є судна класу “річка-море”, які зможуть здійснювати перевезення як внутрішніми водними шляхами, так і по Чорному морю, збільшуючи експортний потенціал України. Вартість будівництва одного такого судна може сягати мільйонів євро, але ці інвестиції швидко окупляться завдяки зростанню обсягів перевезень. Україна має величезний потенціал у суднобудівний галузі. Відродження суднобудівних та судноремонтних заводів створить потужний імпульс для розвитку суміжних галузей економіки таких як металургія, нафтопереробка, хімічна, приладобудування. Буде створено десятки тисяч нових робочих місць. Спираючись на сталий внутрішній попит на нові кораблі, українські суднобудівні підприємства зможуть стабільно нарощувати виробництво, виходити із своєю продукцією на нові міжнародні ринки.
Не менш важливим аспектом є впровадження цифрових технологій. Сучасні IT-рішення, такі як системи моніторингу та управління флотом, дозволять оптимізувати маршрути, зменшити споживання палива та підвищити ефективність експлуатації суден. Наприклад, впровадження системи автоматичного моніторингу може знизити витрати на паливо на 10-15%, що особливо важливо в умовах зростання цін на енергоресурси.
Оновлення та модернізація річкового флоту є ключовими для забезпечення стійкого розвитку річкового транспорту в Україні. Цей третій етап дозволить підвищити конкурентоспроможність річкових перевезень, знизити витрати на транспортування, а також сприятиме досягненню екологічних цілей, зменшуючи викиди шкідливих речовин і знижуючи загальний вплив на довкілля.
Висновки
Україна має значний нереалізований потенціал у сфері річкових перевезень, зокрема завдяки наявності понад 4 400 км судноплавних річок. Проте на відміну від європейських країн, де річковий транспорт здійснює до 16,3% вантажоперевезень, в Україні цей показник не перевищує 0,5%. Основними проблемами є застарілий флот (81,9% суден технічно застарілі) і недостатнє інвестування в інфраструктуру.
Розвиток річкових перевезень в Україні потребує масштабних інвестицій, оновлення флоту, модернізації інфраструктури та ухвалення нових законодавчих ініціатив. Інтеграція з європейською логістичною системою, зокрема розвиток судноплавства на Дніпрі та Дунаї, може стати ключовим фактором для підвищення конкурентоспроможності української економіки та створення нових робочих місць.
Реалізація цих заходів сприятиме не лише покращенню економічної ситуації, але й зміцнить позиції України як важливого транспортного хабу в міжнародних логістичних коридорах, що стане суттєвим кроком у напрямку економічного зростання та інтеграції України в європейський простір.
Автор: Денис Костржевський, Голова Ради директорів Міжнародного аеропорту «Київ»