Від 20-річного занепаду до сталого розвитку. Державно-Приватне партнерство в дії – столичний аеропорт Київ

Своїми думками щодо минулого та майбутнього першого київського аеропорту поділився Голова Ради директорів Міжнародного Аеропорту “Київ” Денис Костржевський. (Видавництво “Українська правда” розділ “Екномічна правда“

Міжнародний Аеропорт “Київ” імені Ігоря Сікорського – один із найбільших аеропортів країни зі столітньою історією. До початку повномасштабної війни в Україні він був відомий розвиненою мережею маршрутів до Європи, зручними та сучасними терміналами з гарною пропускною здатністю та якісним сервісом. Але шлях до цього успіху був непростим. 

З перших днів незалежності України столичний аеропорт “Київ” перебував у жалюгідному стані. Мільйонним дотаціям зі столичного бюджету не видно було краю, кредитні зобов’язання сягали 22 млн гривень, старий пасажирський термінал, який було збудовано ще в середині минулого століття знаходився в аварійному стані, технічні можливості короткої злітно-посадкової смуги не дозволяли обслуговувати сучасні літаки.

Аеропорт практично припинив работу. Як наслідок,  кількість працівників було скорочено вдесятеро. Таким був Аеропорт “Київ” наприкінці “нульових”. Тоді об’єкт комунальної власності, який довгий час не залучав інвестицій та не мав змоги розвиватись, лише накопичував борги…

Перший крок до відродження було зроблено в 2007 році – розпочалась реконструкція аеродрому. У першій половині 2009 року реконструкцію злітно-посадкової смуги було завершено, аеропорт “Київ” отримав можливість відправляти та  приймати літаки класу Boeing 737 -800 і Airbus A320.

Однак, стара інфраструктура аеропорту теж потребувала реконструкції. А на неї – грошей у влади не було, і пасажиропотік так і залишився на вкрай низькому рівні – кілька десятків тисяч людей на рік. Ситуацію врятував закон 2010 року, що регулював державно-приватне партнерство, а також прихід до аеропорту стратегічного інвестора – ТОВ “Мастер-Авіа”.

Столиця відчайдушно шукала можливість поліпшити повітряну інфраструктуру…

Справжнім поштовхом для розвитку аеропорту стало Евро-2012,  чемпіонат Європи з футболу, який 14 років тому готувалась приймати Україна, і який збирались відвідати сотні тисяч іноземних уболівальників. 2010 року до цього турніру залишалось лише два роки.

Важливо, що серед умов з боку організаторів Євро-2012 було функціонування двох аеропортів у Києві, аби була змога прийняти команди та всіх охочих відвідати подію.

Часу лишалось обмаль, необхідно було практично з “нуля” терміново проектувати та будувати новий, сучасний аеропорт.

У травні 2010-го Київрада оголосила конкурс на право оренди майнового комплексу Аеропорту “Київ” на 49 років. Переможцем стало ТОВ “Мастер-Авіа”, яке взялося за комплексну реконструкцію всієї аеропортової інфраструктури та покращення пропускних можливостей повітряних воріт столиці.

Денис Костржевський: “Новий термінальний комплекс гостинно прийняв більше 100 000 гостей Евро 2012 і   відразу став візитівкою столиці – улюбленим аеропортом киян.”

Компанія не лише погасила всі борги комунального підприємства, але й у рекордні терміни – лише за 10 місяців – побудувала на місці недобудованого аеровокзалу новий термінал “А” для міжнародних рейсів з пропускною здатністю 520 пасажирів на годину.

Новий термінальний комплекс гостинно прийняв більше 100 000 гостей Евро 2012 і   відразу став візитівкою столиці – улюбленим аеропортом киян.

Від занедбаного підприємства до трійки лідерів країни – столичний аеропорт Київ

ТОВ “Мастер-Авіа” продовжило розвивати аеропорт “Київ” і після Євро-2012. У 2013 році тут ввели в експлуатацію термінал “D” для внутрішніх рейсів і термінал “B” для бізнес-пасажирів.

Попри війну, що почалася у 2014 році на Донбасі, попри закриття майже половини історичних маршрутів, кількість обслуговуваних рейсів і пасажирів невпинно збільшувалася завдяки відкриттю нових напрямків авіасполучення та приходу нових авіакомпаній.

У 2019 році було введено в експлуатацію  другу чергу пасажисського терміналу А, що збільшило його пропускну спроможність до 1100 пасажирів на годину, побудовано нові перони для стоянок літаків.

За 13 років загальні інвестиції Майстер-Авіа у розвиток інфраструктури аеропорту сягнули понад 4 млрд грн.

Все це обумовило й інші “бонуси” для країни: близько 10 тис. нових робочих місць в авіаційній та супутніх обслуговуючих галузях, а також – понад півмільярда гривень сплачених підприємством податків.

До початку великої війни в Україні Аеропорт “Київ” був одним з найбільших платників податків серед комунальних підприємств столиці.

Аеропорт невпинно нарощував потік пасажирів. Скажімо, 2010 року, до приходу ТОВ “Мастер-Авіа”, підприємство обслужило лише 29 тис. пасажирів. А лише за рік ця кількість зросла у 16 разів: 2011-го аеропорт зустрів і відправив аж 470 тисяч пасажирів.

А в 2018-2019 роках пасажиропотік перетнув позначку у 2,6 млн пасажирів, аеропорт став другим за цим показником в Україні.

Таких успіхів ТОВ “Мастер-Авіа” досягло навіть попри те, що підприємство , оскільки розташоване у центральному районі столиці, сплачувало  за оренду землі більше ніж усі аеропорти України разом узяті, несло колосальне фінансове навантаження по обслуговуванню кредитів, залучених на фінансування реконструкції.

Звичайно, легко не було ще й тому , що аеропорт “Київ” вимушений був конкурувати з більшим аеропортом на лівому березі Дніпра. До того ж державним. Де були бюджетна підтримка, дотації, технологічні переваги.

Можна хоча б згадати суттєву різницю у вартості ставок за аеронавігаційне обслуговування. Вона була майже вдвічі вищою для Аеропорту “Київ”, ніж для сусіднього державного аеропорту – 411 євро проти 210 євро, відповідно. Така ситуація зберігалась аж до 2021 року.

Попри досить дискримінаційні умови, ТОВ “Мастер-Авіа” досягло вражаючих результатів, продовжувало розвивати аеропорт та нарощувати пасажиропотік.

Аеропорт “Київ” залучав до співпраці нові й нові компанії – загалом, тут їх базувалося близько 40. Він також став базовим для одного з набільших лоукостерів – авіакомпанії WizzAir. Коли запровадили безвізовий режим для України, польоти з “Києва” до Європи стали не лише зручними, а й відчутно доступнішими.

На майбутнє – планувалися значні інвестиції в інфраструктуру, зокрема, в подовження злітно-посадкової смуги, реконструкцію руліжних доріжок і повне переобладнання навігаційної та світлосигнальної систем.

Аеропорт мав стати технологічно сучаснішим, безпечнішим та всепогодним, тобто зміг би приймати літаки за будь-яких погодних умов. Також це дозволило б обслуговувати без обмежень літаки з підвищеною пасажиромісткістю типу А321, які активно використовують перевізники сьогодні.

А ще аеропорт мав на меті побудувати сучасний готель, бізнес центр, сворити технологічно- іноваційний кластер на прилеглій території. Також планувалося потужно інвестувати у розвиток вантажного комплексу та будувати необхідну для цього інфраструктуру.

Керівництво розглядало можливості залучення близько 300 млн євро інвестицій. При цьому Аеропорт “Київ” мав амбітний план потроїти кількість рейсів і збільшити кількість пасажирів до п’яти мільйонів на рік до 2027-го.

Російська військова агресія поставила на паузу ці плани. За оцінками фахівців, війна вже завдала Аеропорту збитків на понад 500 млн євро. Та ТОВ “Мастер-Авіа” не припиняє будувати плани на майбутнє, щоб за першої ж нагоди відновити прийом та відправку рейсів.

Незважаючи на непридатність злітно- посадкової смуги аеродрому для використання наразі, вже за місяць після відкриття повітряного простору над Україною, аеропорт “Київ” знову зможе приймати пасажирів.

Аеропорт “Київ” – що далі?

Історія столичного аеропорту – це яскравий приклад успішної реалізації державно-приватного партнерства. І приклад цей – один із небагатьох. Ось факти: станом на 1 січня 2024 – зі 198 договорів щодо державно-приватного партнерства в Україні реалізується ЛИШЕ 22.

Десять договорів призупинені через збройну агресію РФ, усі інші – не виконуються або розірвані. Це сумна статистика Міністерства економіки. А для швидкого післявоєнного відновлення країни вдале партнерство буде вкрай важливе.

Я неодноразово казав і повторю ще раз. Я впевнений – наші плани стосовно реконструкції аеродрому і розвитку підприємства неодмінно справдяться. Україна матиме оновлений Аеропорт “Київ”, кияни пишатимуться повітряними воротами столиці, а пасажири будуть насолоджуватись відмінним сервісом.

Денис Костржевський: “Я впевнений – наші плани стосовно реконструкції аеродрому і розвитку підприємства неодмінно справдяться. Україна матиме оновлений Аеропорт “Київ”, кияни пишатимуться повітряними воротами столиці, а пасажири будуть насолоджуватись відмінним сервісом.”

Попри війну і пов’язану з нею невизначеність, ТОВ “Мастер-Авіа” рішуче налаштоване втілити в життя все задумане та продовжує опрацьовувати проєкт із реконструкції Аеропорту “Київ”.

Команда аеропорту веде перемовини з кількома міжнародними партнерами як на державному, так і на приватному рівнях. Адже війна в Україні лише підтвердила стратегічну необхідність мати сучасний аеропорт на правому березі Дніпра.

У колективі аеропорту “Київ” та ТОВ “Мастер-Авіа” переконані – найближчим часом Україну чекає перемога, а столиця України матиме оновлений, сучасний аеропорт.

Автор – Денис Костржевський, Голова Ради директорів Міжнародного Аеропорту “Київ”.