Україна Денис Борисович Костржевський Українська енергетична незалежність Денис Костржевський

Українська енергетична незалежність: стратегія майбутнього

Костржевський Денис, Голова Ради директорів Міжнародного Аеропорту Київ

Українська енергетика: виклики війни

Україна сьогодні опинилася в центрі глобальної дискусії про енергетичну незалежність. Війна, яка триває вже третій рік, не лише перетворила нашу країну на поле битви, але й змусила радикально переосмислити питання енергетичної безпеки України. Російські атаки на енергетичну інфраструктуру — це не просто спроба зупинити економічну діяльність, це стратегічний інструмент на знищення нашої країни.

У першій половині 2024 року втрати енергетичної інфраструктури через російські обстріли перевищили ті, що ми зазнали у 2022-2023 роках. Масовані атаки на енергетичну інфраструктуру почалися у березні, і за перші два тижні було втрачено 6 ГВт генерації — це еквівалент потужності Запорізької АЕС, яка опинилася під контролем російських військ у перші дні вторгнення. До кінця червня втрати перевищили 9 ГВт, що майже дорівнює половині загальних енергетичних потужностей країни. Ми втратили 80% маневрової генерації, були виведені з експлуатації дві ГЕС, і з усіх ТЕС працюють лише 27%. ( видання РБК)

Україна Денис Борисович Костржевський Українська енергетична незалежність Денис Костржевський

У таких умовах розвиток відновлюваних джерел енергії став не просто перспективою на майбутнє, а критичною необхідністю. Західні регіони, які знаходяться далеко від активних бойових дій, стали надійною опорою для відновлення та розвитку нових енергетичних проектів. У 2024 році ми вже встановили 1 ГВт нових сонячних і вітрових потужностей, зосереджених переважно в західних областях, таких як Львівська та Закарпатська.

Але відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів залишається складним завданням, зокрема через брак обладнання. Наразі ведуться переговори з міжнародними партнерами, такими як Литва та Німеччина, щодо передачі обладнання з їхніх виведених з експлуатації теплових електростанцій (ТЕС). Однак, навіть після відновлення об’єктів, існує високий ризик повторних атак — Росія неодноразово обстрілювала відновлені ТЕС, що робить цей шлях ризикованим.

Попри це, я твердо переконаний, що  Україна має амбітні плани. До кінця поточного року в Україні планується побудувати 1 ГВт маневрової теплової генерації, а в наступні роки планується збільшити ці потужності ще на 4 ГВт. Це важлива частина нашої стратегії щодо стабілізації енергетичної системи в умовах війни.

Проте відновлення потужностей вимагає значних фінансових ресурсів. За оцінками ДТЕК, для відновлення втрат через атаки на ТЕС потрібно близько 350 мільйонів доларів США. Ще одна сума — 1,5 мільярда доларів, передбачена для аварійних ремонтів у рамках підтримки США. Але й залучення інших джерел фінансування виглядає проблематичним через високі ризики інвестування у відновлювальні проекти під час війни.

Ще одним шляхом для стабілізації є розвиток розподільчої генерації — газотурбінних і газопоршневих електростанцій, а також подальший розвиток сонячної енергетики. Однак перспективи поки що обмежені: навіть за рахунок встановлення малих генераційних потужностей Україна може отримати не більше 1,5 ГВт додаткової енергії. За планами, до осені 2024 року наявні запаси газу мають скласти 13 мільярдів кубометрів, що буде достатньо для роботи нових установок.

Україна Денис Борисович Костржевський Українська енергетична незалежність Денис Костржевський

Таким чином, головними перешкодами на шляху до відновлення енергетичної незалежності України залишаються високі фінансові витрати, обмежені ресурси та постійна загроза нових атак на відновлені об’єкти. Оптимістичні прогнози щодо відновлення енергетичної генерації показують можливість часткового покриття втрат, але навіть у найкращому випадку ми зможемо відновити до 2 ГВт зруйнованої генерації до кінця року. В Україні планується також введення в експлуатацію 1,5 ГВт розподільчої генерації та 1 ГВт за рахунок індивідуальних сонячних станцій.

Однак, навіть за оптимістичного сценарію, дефіцит електроенергії може залишитися значним — до 20-30% у мережі, а для побутових споживачів — до 40%. Це означає, що більшість українців будуть стикатися з перспективою регулярних відключень електроенергії протягом доби, особливо якщо врахувати ризик нових атак на енергетичну інфраструктуру.

Захист атомних електростанцій залишається одним із ключових пріоритетів, але гарантувати їхню повну безпеку неможливо. Масштабний блекаут може стати реальністю, якщо одна з АЕС втратить можливість виробляти або передавати електроенергію в загальну систему.

Тому, я вважаю, ми маємо розвивати децентралізовану генерацію. Це дозволить зменшити залежність від великих енергетичних об’єктів і підвищити стійкість нашої енергетичної системи до атак. Попри всі виклики, я переконаний, що Україна зможе подолати ці труднощі і побудувати стійку, сучасну енергетичну інфраструктуру.

2024 Київ Денис Борисович Костржевський Українська енергетична незалежність Денис Костржевський

Відновлення енергетичної незалежності України.

Україна стикається з унікальними викликами в енергетичній сфері, але я впевнений, що наш шлях до енергетичної незалежності є реалістичним і досяжним. Зараз, як ніколи, важливо не лише зосереджуватися на відновленні пошкоджених об’єктів, але й думати стратегічно — про майбутнє. Ми повинні використати цю кризу як можливість для побудови нової, більш стійкої та децентралізованої енергетичної системи.

По-перше, ми маємо зосередитися на децентралізації енергетики. Центральні великі об’єкти є вразливими для атак, але розподільча генерація — це шлях до забезпечення безперебійної роботи. Нові газотурбінні та сонячні електростанції допоможуть зменшити ризики, підвищуючи стійкість нашої мережі.

По-друге, розвиток відновлюваних джерел енергії — це не лише екологічний вибір, це вимога часу. Західні регіони країни вже демонструють лідерство в цьому напрямку, і я пропоную продовжувати підтримувати їхнє прагнення до енергетичної незалежності через сонячні та вітрові проекти.

По-третє, ми повинні інвестувати в сучасні технології для зберігання енергії. Це дасть змогу згладжувати пікові навантаження на мережу та забезпечувати стабільність навіть у складних умовах. Системи накопичення енергії — це наш ключ до стабільного постачання електроенергії для кожного українця.

Четвертий напрямок — це міжнародна співпраця. Україна вже отримала значну допомогу від наших партнерів, але я впевнений, що ці проекти можна розширити. Залучення міжнародного фінансування, передача технологій та обладнання дозволять нам швидше відновити нашу енергетичну інфраструктуру.

Українська енергетична незалежність: стратегія майбутнього Українська енергетична,Костржевський Денис,енергетичну,генерації 9 Жовтня 2024

Державна підтримка для розвитку енергетичної незалежності України

Для досягнення енергетичної незалежності Україні потрібна комплексна програма державної підтримки, яка охоплюватиме всі аспекти енергетичного розвитку — від інфраструктури до фінансових стимулів для бізнесу та громадян. Ось ключові напрями, в яких держава може ефективно долучитися.

1. Розробка національної стратегії енергоефективності. Україна має розробити стратегію, яка стосується всіх секторів економіки: промисловості, житлового сектору, транспорту й комунального господарства. Це дозволить значно зменшити енергоспоживання, підвищити стійкість економіки до криз та знизити залежність від імпорту енергоносіїв. Зокрема, держава повинна підтримати:

Модернізацію інфраструктури та будівель. Програми з утеплення будинків, заміни вікон та дверей, впровадження систем контролю енергоспоживання дозволять скоротити витрати на енергію на 30-50%. Важливо надавати податкові пільги та субсидії для стимулювання цих заходів.

Перехід на енергоощадне обладнання. Для підприємств це означає оновлення виробничих ліній, перехід на обладнання з низьким енергоспоживанням. Для побутових споживачів — заміну старих приладів на нові моделі класу A++. Програми підтримки фінансування для громадян стануть важливим стимулом.

2. Податкові пільги для розвитку відновлюваної енергетики. Для стимулювання розвитку відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна та вітрова енергетика, держава має запровадити податкові пільги. Це може включати звільнення від ПДВ на обладнання для сонячних панелей та вітряків, а також пільги на землю, що використовується для таких проектів. Це створить привабливі умови для інвесторів, як внутрішніх, так і зовнішніх.

3. Кредитні канікули під 0% для впровадження нових технологій. Державна програма безпроцентних кредитів на впровадження відновлюваних джерел енергії та децентралізованої генерації стане потужним стимулом для бізнесу. Це дасть можливість компаніям впроваджувати енергоощадні технології без страху перед великими відсотками по кредитах.

4. Скасування митних зборів і ПДВ на імпорт обладнання. Україна повинна стимулювати встановлення відновлюваних джерел енергії шляхом скасування митних зборів та ПДВ на обладнання для альтернативної енергетики. Це значно знизить бар’єри для інвесторів, які хочуть встановлювати сонячні панелі, вітрові турбіни чи акумулятори для зберігання енергії.

5. Стимулювання виробництва обладнання на території України. Інвестиції у виробництво обладнання для відновлюваних джерел енергії безпосередньо в Україні — ще один важливий крок до енергетичної незалежності. Держава повинна створити сприятливі умови для відкриття заводів з виробництва сонячних панелей, вітряків, акумуляторів та іншого обладнання. Це сприятиме створенню нових робочих місць, а також підвищить технологічний рівень країни.

6. Стимулювання інвестицій у дослідження і розробки. Україна має інвестувати в наукові дослідження у сфері відновлюваної енергетики та зберігання енергії. Державна підтримка у вигляді грантів або податкових пільг для компаній, які розробляють новітні технології, сприятиме розвитку інновацій і зробить Україну лідером у сфері відновлюваної енергетики.

7. Розробка інформаційних кампаній. Уряд має активно інформувати населення про переваги енергоефективності через освітні програми та інформаційні кампанії. Підвищення обізнаності серед населення про методи заощадження енергії сприятиме ефективнішому впровадженню заходів.

Українська енергетична незалежність: стратегія майбутнього Українська енергетична,Костржевський Денис,енергетичну,генерації 9 Жовтня 2024

Шлях до енергетичної незалежності: потрібен крок вперед

Я переконаний, що Україна має всі необхідні ресурси та можливості для досягнення енергетичної незалежності, навіть попри ті величезні виклики, з якими ми стикаємось через війну. Ми стоїмо на порозі нової епохи в енергетичній галузі, і зараз, як ніколи раніше, нам потрібна рішучість, стратегічне мислення та активна співпраця на всіх рівнях.

Я переконаний в те, що ми можемо побудувати нову енергетичну систему, базуючись на практичних кроках, які вже здійснені. Розвиток децентралізованої генерації та відновлюваних джерел енергії — це не просто наше майбутнє, це наша нагальна потреба. Я твердо переконаний, що ми повинні максимально використовувати потенціал західних регіонів для розширення сонячних і вітрових енергетичних проектів, що вже демонструють ефективність.

Кожен крок на шляху до енергетичної незалежності має бути підкріплений державною підтримкою. Я переконаний, що податкові пільги, кредитні канікули та програми з модернізації інфраструктури можуть прискорити наш прогрес. Ми повинні стимулювати місцеве виробництво енергетичного обладнання, що допоможе не тільки скоротити витрати, але й створити нові робочі місця.

Впевнений, що міжнародна співпраця та залучення передових технологій допоможуть нам швидше відновити зруйновану інфраструктуру та забезпечити енергетичну стійкість.